Егоцентризм — це відчуття себе центром світу і всіх подій. Це потреба бути головним, завжди привертати увагу свого оточення.

Бути егоїстом це означає відчувати себе не просто центром, а єдиним центром світу. Хоча людина знає, що є інші люди, вона живе і поводиться так, наче вони не існують, і не помічає нікого іншого, окрім самої себе. В даному випадку в буквальному сенсі слова можна навести відому притчу, яку розповідає Платон в своїх «Діалогах». Після довгих розмірковувань, журавлі які зустрілися на таємних зборах, доходять до висновку, що істоти які зустрічаються в світі, діляться на дві великі частини на журавлів і «не журавлів». Те саме відбувається з людиною-егоїстом. Для неї світ складається з двох очевидних і зрозумілих речей: з неї самої, основної, головної і єдиної в своєму роді, і решти, «не-я», що лише примарно існують в уяві егоїста де-небудь в його власному затінку.

Річ навіть не в тому, що егоїст ізолюється від світу як розхмірковують інші. Навпаки, егоїст добре бачить все розмаїття життя. Річ у тому, що це розмаїттяч його не цікавить, так само як не цікавить те, що може статися з іншими людьми, якщо він задоволений собою і його бажання і вимоги задовольняються. Крім того, що він егоцентрик, він до того ж стає байдужим та холодним до всього іншого, йому «наплювати» на інших людей і вже недостатньо того, що він є центром уваги.