багато цікавого та безкоштовного на порталі: фільми, програми, музика скачати та онлайн
СКОРИСТАЙСЯ ПОШУКОМ


Навігація
Категорії
Останні новини, статті
Головна » Новини, статті » Природа » Річки, озера

Дніпро. Річка Дніпро. Флора і фауна, короткі відомості про Дніпро

Довжина та траєкторія

Дніпро — типова рівнинна річка з повільною і спокійною течією. Має звивисте річище, утворює рукави, багато перекатів, островів, проток, мілин. Поділяється на три частини: верхня течія — від витоку до міста Києва (1 320 км), середня — від Києва до Запоріжжя (555 км) і нижня — від Запоріжжя до гирла (326 км).

Річка тече серединою України, з півночі на південь. Напрям течії кілька разів змінюється: від джерел до Орші Дніпро пливе на південний захід, далі до Києва — прямо на південь, від Києва до Дніпропетровська — на південний схід. До Запоріжжя йде другий, коротший (довжина 90 км), спрямований на південь відтинок річки. Далі, до свого лиману, вона тече в південно-західному напрямку. Таким чином Дніпро в ширину займає 9°18' і утворює на території України подобу великого лука, зверненого на схід, що вдвічі збільшує шлях Дніпром із Центральної України до Чорного моря: відстань від Києва до гирла Дніпра по прямій лінії — 450 км, річкою — 950 км.
Ширина долини річки — до 18 км. Ширина заплави — до 12 км. Площа дельти — 350 км².

Від витоків до Запоріжжя (верхня та середня течія)

Дніпро бере початок в невеликому болоті Аксенінський мох (координати — 55°52′ пн. ш. 33°45′ сх. д. / 55.866667° пн. ш. 33.75° сх. д. (G)55.866667, 33.75) на південному схилі Валдайської височини біля села Дудкіно Смоленської області Росії. Зі схилів Валдайської височини витікає також Волга, Західна Двіна та Ловать[2]. Впадає Дніпро в Дніпровсько-Бузький лиман Чорного моря.

У верхній частині, до Дорогобужа, Дніпро ще маловодний і тече серед лісистої рівнини, його ширина — до 30 м. Нижче, від Дорогобужа до Орші, він тече вже в західному напрямку, шириться до 40—120 м і стає сплавним, а під час високого водостану навіть судноплавним. Вище від Орші Дніпро перетинає девонські вапняки, утворюючи невеликі Кобеляцькі пороги. Від Орші до Києва річка тече просто на південь і біля Рогачова виходить на Поліську низовину, а від Лоєва тече вже територією України.

Від Києва до Дніпропетровська Дніпро проходить на пограниччі Придніпровської височини і Придніпровської низовини. Долина річки тут виразно асиметрична: праві схили круті та високі, ліві — низькі й пологі. Правий берег підноситься на 100—150 м, він порізаний глибокими долинами і ярами та заліснений, утворює мальовничий гірський краєвид. На таких Дніпровських горах лежить Київ, а нижче, біля Канева, на Чернечій, тепер Тарасовій горі — розташована могила Тараса Шевченка. Лівий берег низький, піщаний, часто вкритий сосновим лісом, підноситься на схід широкими терасами. Долина річки широка — 6—10 км, біля Переяслава і Черкас навіть 15—18 км, ширина — 200—1 200 м. Нижче від Черкас, до побудови Кременчуцького водосховища, Дніпро ділився на рукави і утворював острови.

Між Дніпропетровськом і Запоріжжям річка перетинає Український щит. В минулому саме тут були пороги, тепер вони залиті водами Дніпровського водосховища.

Запоріжжя-гирло (нижня течія)

Нижче від Запоріжжя Дніпро входить у степову, суху (300—400 мм опадів на рік) рівнину Причорноморської низовини і повільно тече на південний захід, до моря. Нижче від звуження русла, біля південного району Запоріжжя — Кічкасу, річка ділиться на 2 відноги, які обтікають великий скелястий гранітовий острів Хортиця, колишній осідок Запорозької Січі. Ширина долини Дніпра в цьому місці — 4 км. Далі вона розширюється до 20 км.

Раніше річка нижче Хортиці текла багатьма руслами болотистою рівниною, яку на весні та під час літніх повеней заливала вода. Це так звані плавні, вкриті листяним лісом, очеретом, рогозою, заливними луками, озерами й болотами. Найбільші плавні простягалися між Дніпром і його лівою притокою Конкою — так званий Великий Луг (ширина — до 20 км, довжина — до 60 км), відділений вузькою смугою плавнів поблизу міста Нікополя від другого широкого комплексу — Базавлуцьких плавнів. Але долина річки змінилася після спорудження другої великої греблі на Дніпрі і великого Каховського водосховища (2 300 км²). Нині майже вся територія Великого Лугу, за винятком кількох сотень гектарів у південно-східній частині острова Хортиця і на лівому березі, залита водами Каховського водосховища, яке також називають Каховським морем.

Нижче від правої притоки — річки Базавлук — долина Дніпра знову звужується, ширина заплавини тут — 3—7 км, а при впадінні в лиман — до 10 км. До міста Каховка обидва береги річки — високі (біля Нікополя — 80 м), від Каховки лівий — низький.

Нижче від Каховки починається гирлова частина Дніпра. Від Херсону річка ділиться на відроги і утворює велику дельту (350 км²) з безліччю острівців та озер. Близько 2/3 дельти займають плавні, 1/3 — вода.

Дніпро вливається в Дніпровсько-Бузький лиман кількома мілкими гирлами, найважливіші з них — Збурівське, Кізилмицьке і Бокач або Рвач. Поглиблення останнього дає можливість морським пароплавам доходити до Херсону.

Водозбірна площа

Водний режим Дніпра визначається добре вираженою весняною повінню, низькою літньою меженню з періодичними літніми паводками, регулярним осіннім підняттям рівня води та зимовою меженню. Площа басейну Дніпра — 516 300 км², з них в межах України — 291 400 км². Частка площі водозбору річки на території України — понад 48%. З давно заселених основних українських земель лише Галицька земля, західна частина Волинської і Закарпаття лежать за межами басейну Дніпра.

Верхня частина басейну Дніпра розташована в районі надмірного і достатнього зволоження (лісова зона), середня — в районі нестійкого (зона лісостепу і північного степу), а нижня — в районі недостатнього зволоження (зона степу). Живлення Дніпра змішане. У верхній частині басейну переважає снігове живлення (близько 50%), на дощове і підземне припадає відповідно 20 і 30%. Нижче, в межах степової зони, частка снігового живлення зростає до 85-90%, підземного – зменшується до 10-15%, а дощового майже немає. Близько 80% річного стоку Дніпра формується у верхній частині басейну, де випадає багато опадів, а випаровування мале. Зокрема, верхній Дніпро з Березиною і Сожем дає 35% річної маси води, Прип'ять — 26% і Десна — 21%. Середній річний стік річки поблизу Києва — 43,4 млрд м³ (1 370 м³/с ), а в гирлі — 53,5 млрд м³ (1 700 м³/с). Найбільший відсоток води (55—57% річної кількости) стікає у Дніпро у весняні місяці (березень—травень), коли тануть сніги, найменший — взимку (12%); на літо (червень—серпень) припадає 17—21% річного стоку, на осінь (вересень—листопад) — 12—14%. Відхилення від цих даних бувають досить значні, наприклад, весняний стік води в Києві коливається в різні роки від 46 до 78%.

Водний режим річки суттєво змінився після будівництва каскаду водосховищ — Дніпро перетворився на ряд довгих штучних озер, відділених греблями та штучними водоспадами від природних відтинків річки; пообіч прориті канали з численними шлюзами. Водосховища вирівнюють рівень води в Дніпрі, а нижче гребель льодовий покрив тримається менше. Але їх будівництво порушило екологічну рівновагу, докорінно змінило умови водообміну. Порівняно з природними умовами, він уповільнився в 14-30 разів

Притоки

На притоки Дніпро порівняно небагатий. Їх розподіл за течією річки вельми нерівномірний, найбільше приток зосереджено в частині від витоку до Києва, тоді як нижче міста і до гирла їх майже немає.

В басейні Дніпра протікає 15 380 малих річок або ж близько 25% від їх загальної кількості в Україні [4]. Сумарна їх довжина — 67 156 км. Із них річок, довжиною 10 км і більше — 13 998 із сумарною протяжністю 35 041 км.

У верхній частині, до міста Дорогобуж, Дніпро — це ще невелика річка. На території України вона стає вже значно повноводнішою, бо приймає свої найбільші притоки. На білоруській території: правобічну і багатоводну Березину (довжина — 613 км, величина стоку — 24 530 км²) і лівобічний Сож (648 км і 42140 км²), на території України — Прип'ять (802 км і 114 300 км²) і Десну (1187 км і 88 840 км²) і невеликі притоки Тетерів та Ірпінь. Після впадіння цих рік ширина Дніпра доходить до 700 м, глибина — до 8 м. Витрата води (кількість, що приплива в річку за 1 секунду) зростає з 45 м3 біля Орші до 108 м³ біля Рогачова і 1 380 м³ — біля Києва.

Притоки, що їх приймає Дніпро в своїй середній течії, менші, ніж у верхній, і суттєво бідніші на воду. Праві притоки: Стугна, Рось і Тясмин — короткі і течуть переважно вузькими руслами, вирізьбленими в гранітовому підложжі. Ліві, що випливають здебільшого на Середній височині і перепливають усю Придніпровську низовину, довші, широкі, з низькими берегами і терасами; це Трубіж, Супій, Сула (457 км, сточище — 19 640 км²) з Удаєм, Псел (806 км і 22 820 км²), Ворскла (421 км і 21 400 км²) і Самара (391 км і 23 180 км²). Але всі вони порівняно несуттєво збільшують кількість води в Дніпрі.

Флора
Водорості

У Дніпрі і його водосховищах станом на 1 січня 1999 року мешкали представники 8 систематичних відділів водоростей: синьо-зелені (тепер називаються ціанобактеріями і до водоростей не відносяться), діатомові, зелені, дінофітові, евгленові, жовто-зелені, золотисті, кріптофітові[7]. Особливо різноманітні — зелені. Серед них інтенсивно розвиваються вольвоксові, протококові, ультріксові, зігнемові, десмідієві водорості.

Кількість видів водоростей, інтенсивність їх розвитку на різних ділянках Дніпра значною мірою змінюються залежно від екологічних особливостей частини водойми, сезону року, глибини і часу доби. Станом на 1 січня 1999 року, загальна кількість видів водоростей, знайдених в планктоні водосховищ Дніпра, склала 1 192 види, а разом з внутрішньовидовими формами — 1 574

Від верхнього Дніпра до гирла

Водна флора верхнього Дніпра представлена 64 видами вищих рослин з 27 сімейств. Домінує група повітряно-водних рослин (54,7% загального числа видів), занурені складають 25%, рослини з плаваючим листям — 20,3%[7].

На різних ділянках Дніпра до зарегулювання і в різні роки існування водосховищ виявляли 69 видів вищих водних рослин — макрофітів [8]. Будівництво водосховищ істотно вплинуло на водну і прибережну рослинність Дніпра і його заплави. Одні рослини не витримали нових умов існування, інші, навпаки, розвивалися краще, внаслідок чого видовий склад рослин до і після затоплення на всіх ділянках Дніпра змінився. На даний час в кожному з водосховищ виростає декілька десятків видів вищих водних рослин, але особливих відмінностей в кількості представлених видів не відмічено[8].

Найбільш інтенсивне заростання йде на Київському і Кременчуцькому водосховищах. Значні зарослі масиви сформувалися на Кременчуцькому водосховищі вже до 7-го року його існування. На Каховському водосховищі це було відмічено лише на 12-му році існування, але в значно менших масштабах[8].

Загальна кількість видів вищих водних рослин гирлової області Дніпра (без Дніпро-Бузького лиману) включає 72 види, що належать 28 сімействам і 42 родам. Домінують рослини, занурені у воду (гідрофіти) — 33 види; рослин з плаваючим листям (гідатофіти) — 19 видів; повітряно-водних (гелофіти) — 20 видів

Дніпровсько-Бузький лиман

Вища водна рослинність Дніпровсько-Бузького лиману представлена 26 видами. З підвищенням мінералізації води від дельти Дніпра до Кінбурнської протоки кількість видів скорочується (від 25 видів в східній частині лиману до 7 видів — в західній). Значні площі незарослих мілин зосереджені в західній частині лиману, де великий вплив морської води. А основні масиви зарослих — в східній частині вздовж переднього краю дніпровської дельти і біля лівого берега.

Майже половина видів, які ростуть в лимані — це болотяна рослинність, переважно очерет і рогіз вузьколистий (Т. angustifolia). Повітряно-водні рослини — очерет, очерет озерний і частково рогіз вузьколистий — займають п'яту частину чагарників; занурена рослинність — близько 30%. Домінує рдест гребінчастий (P. pectinatus), рдест кучерявий (P. crispus), уруть колосиста (Myriophyllum spicatum), роголисник занурений (Ceratophyllum demersum), валіснерія спіральна (Vallisneria spiralis), наяда морська (Najas marina). Серед рослинності з плаваючим листям найбільші площі займає латаття біле (Nymphaea alba), кубишка жовта (Nuphar lutea) і німфейник щитолисний (Nymphoides pellatum). Формації водяного горіха відмічені в даний час на дуже невеликих ділянках, хоча в недавньому минулому вони були поширені на великих площах в затоках і протоках дельти Дніпра

Риби і раки

В Дніпрі водяться майже всі з відомих в Україні понад 70 видів риб. Нижня частина річки багатша на рибу — там водиться 60—65 видів, тоді як біля Києва — лише 40. Найпоширеніші – коропові, прохідні й напівпрохідні риби (оселедці, осетрові, тараня та інші), які раніше заходили високо по течії, але після спорудження водосховищ затримуються на греблі, а то й взагалі не виходять із нижньої течії.

В верхньому Дніпрі зовсім зникло чимало типових річкових риб, в тому числі прохідні риби — білуга, щит, чорноморсько-азовський осетр та оселедець, лосось, річковий вугор, а також зменшилась чисельність стерляді, подуста, головня, в’язя, жереха, линка. Їх місце займають озерні форми: лящ (близько 40% вилову), щука, сом, короп (одомашнена форма сазана, потрапила в річку зі ставкових господарств), плітка, окунь.

В цілому за час існування водосховищ видовий склад риби в Каховському водосховищі зменшився від 67 до 56, в решті — від 58 до 45-50. З існуючих нині 56 видів риб дніпровських водоймищ 13 відносяться до сміттєвої (непромислової) риби, яка через малі розміри не має промислового значення. Корисними є лише 23 види [9].

В плавнях Дніпра масово нереститься лящ, судак та інші промислові риби. До 70-х років річка давала близько 80% усієї виловленої в річках УССР риби: 78 000 — 110 000 центнерів на рік [2].

Також у Дніпрі водиться 2 види раків: довгопалий та товстопалий.

Птахи

З майже 250 видів птахів, які гніздяться в Україні, 100 — постійні або тимчасові мешканці річок, озер і боліт басейну Дніпра. Типово водними мешканцями є пірникози, які облаштовують житло на воді і на сушу майже не виходять. На узліссях заплавних лісів, що прилягають до боліт і заплави річки, розміщуються колонії сірих чапель. Останнім часом серед них можна бачити велику білу чаплю і поки що дуже рідкісну — руду чаплю[10]. На Дніпрі і його притоках також живе кваква, що гніздиться на деревах. Тимчасово живуть на Дніпрі і качки, гусаки та лебеді, які пізно восени відлітають в райони Чорного і Середземного морів. Хижі птиці скопи (занесені до Червоної книги України) гніздяться поблизу води на високих деревах, а кулик-сорока і малий зуйок живуть на піщаних мілинах. На луках біля Дніпра можна побачити чибіса (чайка звичайна) та грицика, на берегах — білу трясогузку, яка гніздиться в берегових схилах або просто в ямці на бе́резі. Також на обривистих берегах річок часто зустрічаються нірки берегових ластівок, інколи вони можуть утворювати великі колонії на декілька сотень нірок. Біля заліснених ділянок річки з обривистими берегами зустрічається зимородок. Також характерні мешканці очеретяних, комишових і осокових чагарників вздовж берегів — очеретянки. Найбільша і найпомітніша — дроздоподібна очеретянка. Часто зустрічається і болотяна, садова очеретянка та очеретянка-борсучок.

Прижилися біля Дніпра навіть сірі ворони — вони збирають на березі молюсків і мертвих рибок, а також нападають на багатьох птахів і їх гнізда.

Ссавці


В басейні Дніпра живе біля 30 видів ссавців, що відносяться до 4 рядів: комахоїдні, рукокрилі, хижі та гризуни.

На Дніпрі живуть хохулі (Desmana moschata) — представники ряду комахоїдних, найстаріші ссавці в Україні. Хохуля — цінний хутровий звір, занесений до Червоної книги України.

Рукокрилі, які ведуть вечірній і нічний спосіб життя, менш вивчені тварини. В басейні Дніпра мешкає ставкова (Myotis dasycneme — занесена до Червоної книги України) і водяна нічниця (Myotis daubentonii).

В затонах живе річкова видра (Lutra lutra), а біля річки і частково у воді — норка (Mustela lutreola). Вони відносяться до хижих звірів, занесені до Червоної книги України. Водиться в Дніпрі та його притоках і річковий бобер (Castor fiber) — найбільший гризун Євразії. Полювання на нього в Україні заборонене. Також в Дніпрі живе нутрія (Myocastor coypus). А в 1944-1946 роках в Україну завезли північноамериканського гризуна ондатру (Ondatra zibethicus), який також прижився на річці та її притоках.

Якщо публікація "Дніпро. Річка Дніпро. Флора і фауна, короткі відомості про Дніпро" Вам сподобалася поділіться з друзями в соціальних мережах або залишите коментарі.

Випадкові цікаві публікації з нашого сайту

Справу арештованого митника Анатолія Макаренка утаємничили
Тимошенко порівняла діяння Януковича з "радіацією" і назвала перемогою майбутній звіт влад
У Чехії вкрали картини Ренуара і Пікассо. Вартість викраденого - $ 21 млн
загрузка...
Категорії: Річки, озера
Додав: fantom2 |Дата: 09.06.2010 | Переглядів: 13119 | Рейтинг: 4.5 4 |
Теги: фауна, Дніпро, Флора і фауна дніпра, ссавці, видра, флора
Всього коментарів: 0
avatar
Цікаво
Статистика
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
Зараз на сайті: 4
Гостів: 4
Користувачів 0