Гурт «Мед хедс» відзначив свої 20-ті уродини.  Не відсвяткувати вдома не могли, тож перший ювілейний концерт відіграли у столичному «Крістал холі», а згодом серед святкових локацій опинився ще й львівський клуб «Пікассо». Кажуть хлопці, Львів обрали після підрахунків, згідно з якими за усю їхню гастрольну діяльність найбільше концертів відіграли саме на Галичині.

Трек-лист обох концертів складали самі прихильники гурту, впродовж місяця голосуючи на сайті за улюблену композицію із понад сотні запропонованих, що увійшли до семи студійних альбомів.

– Зведений результат не був для нас сюрпризом, бо в топах опинились найбільш знані композиції «Надія є», «А я на морі» і ще кілька, за якими групу впізнають за останні сім років, – розповідав вокаліст гурту Вадим Красноокий. –  Хоча були і спроби зламати голосувалку. За одну ніч прихильники нашої ранньої творчості за допомогою спеціально прописаної програми накрутили по кілька тисяч голосів за композиції із 1990-х років.


Саме із цих ранніх рокабільних хітів  «Мед Хедс» у складі тріо розпочали львівське святкування свого ювілею. Прихильники, між якими до сцени проштовхатися було цілим мистецтвом, не чекали спецзапрошення і з перших слів пісні «Neverdie» запружинили у танці. Далі було гарячіше із «Radioactive Rock» та «Shark» і ще кількома мелодіями «з минулого». А на завершення першого відділення свята хлопці представили прем’єру.

– У нас була пісня, яка називалась «The Road», я весь цей час хотів її перекласти, але не знаходив потрібних слів, – зізнався Красноокий. – В результаті я таки написав пісню «Дорога», хоч і на абсолютно іншу мелодію, і текст не повторюється з англійської зовсім, але це той самий настрій, хіба що з висоти прожитих років і проїханих кілометрів.


Та не встигла публіка відностальгувати, як хлопці зникли за лаштунками, а глядачів запросили обернутися на 180 градусів і… переглянути чергову прем’єру. Цього разу кліпу на одну з останніх пісень із проекту «Україн'SKA» «Ой, мамо, люблю Гриця». А вже за кілька хвилин «Мед Хедс» повернулися у розширеному складі і заграли добре відомі «Смерека», «Гра», «Пробки», «Отрута до рота» – з першого україномовного альбому гурту, «Мить», яку Вадим присвятив своїй дружині. З його слів, 20 років у «Мед Хедс» окрім нього не витримав ніхто, хіба що його брат Максим, басист, який грає там 15 років. Втім усі ці 20 років поруч з Вадимом була ВОНА. І нарешті презентували третю прем’єру концерту – саундтрек до Євро-2012 під назвою «Велика гра».

Упродовж двох годин народ шаленів у хвилях улюблених ритмів, підспівував, подекуди голосніше за гурт, добре знані слова пісень. Звісно, не обійшлося і без виходу на біс.

Мед Хедс«Мед Хедс» обіцяють, що святкування лише розпочинається і триватиме увесь наступний рік, який вони зустрінуть на сцені на Майдані, а розпочати планують із гастролей у Торонто. Хлопці кажуть, що ніколи не мали звички святкувати уродини, бо не хотіли підбивати підсумки, озиратись.  Двадцятиріччя ж  – це вже така дата, що зобов’язує.

Нагадаю, що гурт вперше вийшов на сцену 8 грудня 1991 року у складі тріо: контрабаса, напівакустичної гітари і танцюючого барабанщика. Це був підвал БК заводу «Арсенал». З того часу музиканти встигли записати 7 альбомів, випустити 20 відеокліпів, відіграти понад 1000 концертів. Свого часу пісню-хіт «А я на морі» встановили в якості рінгтону двісті тисяч осіб.