багато цікавого та безкоштовного на порталі: фільми, програми, музика скачати та онлайн
СКОРИСТАЙСЯ ПОШУКОМ


[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Модератор форуму: Хрусталька 
Форум » Субкультури! Стилі та напрямки в житті і та музиці :) » Готика » Готичні вірші
Готичні вірші
Хрусталька Дата: Середа, 19.03.2008, 16:32 | Повідомлення # 1
Генерал-лейтенант
Група: Друзі сайту
Повідомлень: 494
Рейтинг:19
Статус: Offline
Завжди одна,самотня в світі дівчина,
Без сміху,радості,кохання,
А головне - палкого сподівання,
На краще у житті,
Немає віри в боротьбі,
Немає усміху в журбі,
Немає щирості в мольбі,
Нема нічого
Ні запалу в очах,
Ні пристрасті в устах,
Ні запального поцілунку,
Ні доброго дарунку
Дарунку ангела святого,
Святого???
А де ж він є?
Хіба існує в цьому світі?
Хіба приходить він сюди??
Глибоко помиляєшся ти.
Навкруг оманливе життя,
І я все більше тону в ньому,
Немвє порятунку і не буде....
 
Хрусталька Дата: Середа, 19.03.2008, 16:34 | Повідомлення # 2
Генерал-лейтенант
Група: Друзі сайту
Повідомлень: 494
Рейтинг:19
Статус: Offline
Холодно...так холодно тут…
Коли я вже нарешті виберусь звідси?
Коли відчую запах трави і дотик сонця?
Коли я почую музику душі?
Страх…Господи, як же я ненавиджу його,
І біль, такий біль від цього,
Я не можу терпіти цих трьох речей:
Холод, страх і біль.
Я вже зовсім нічого не відчуваю…
Я забула, що таке відчуття…
Я навіть не існую,
Я всюди і я ніде,
Скільки це ще буде тривати?
Чому ви мене оточуєте?
Я не можу побути сама,
Ви всюди…
Так темно…
Але інакше і бути не може…
Це так сумно, я не відчуваю свого пересування,
Я не йду, не лечу, не плаваю…
Я не знаю, що я , хто я, для чого і де я?
І все сталося після того…
Я навіть не можу вимовити цього слова.
Я ніколи не плачу, просто не можу плакати…
У мене навіть крові немає, немає..
Що зі мною?
Але скоро все зміниться,
Дуже скоро…
Прийдуть вони, вони…
Ні, цього я не можу сказати,
Просто ви не зрозумієте,
І знаєте, що я скажу:
Ви помрете, і я вам заздрю,
Бо нарешті ви звільните свою душу,
Ви зникнете, і ніхто навіть не згадає ваше нікчемне існування…
Все ,все, я більше не можу,
Ці краплини вони падають на мене…
Господи, цей шум…Ні!
Скільки це ще триватиме??
Скільки??
Прикріплення: 2033481.jpg(17Kb)
 
The_Tooth_Fairy Дата: Середа, 19.03.2008, 17:01 | Повідомлення # 3
Сама_по_собі
Підполковник
Група: Постійні відвідувачі
Повідомлень: 1067
Рейтинг:25
Статус: Offline
Хрусталька, То ти сама написала?
 
Хрусталька Дата: Четвер, 20.03.2008, 10:29 | Повідомлення # 4
Генерал-лейтенант
Група: Друзі сайту
Повідомлень: 494
Рейтинг:19
Статус: Offline
Little_InKo, так
 
Хрусталька Дата: П'ятниця, 21.03.2008, 13:47 | Повідомлення # 5
Генерал-лейтенант
Група: Друзі сайту
Повідомлень: 494
Рейтинг:19
Статус: Offline
Сповідь відьми
В мені вже не живе нічого,мене зламали,в мені все вбили,що було світлим,добрим,хорошим,вони так прагнуть мене наблизити до тебе,навіть не здогадуючись про це,а мені нічого не лишається робити,я зовсім не маю виходу,але там,далеко в глибині душі,я цього зовсім не хочу,я ніколи не прагнула бути дитям Пітьми,я просто реально відображала на собі сучасний світ і таким способом,пізнавши Зло,мала силу протистояти йому,навіть знищити,бо в мені є ці сили,вони в кожному є,та не всі розвивають їх,а я цього хотіла,прагнула відкрити очі людям на їхню сутність,щоб вони побачили,що роблять,як повільно всмоктуються в долоні Диявола,як з усмішкою стають його рабами та мені нічого не вдалося,вас вже настільки багато,що я не здатна вже ні на що,серце перетворилось на висушену чорну троянду,не втративши своїх шипів,а душа...не знаю,вона розчинилася,її немає,зникла,очі,то два великі замерші океани,які такі великі за обсягом,але в яких нічого не розгледиш,окрім холоду і смутку,назвати тіло,яке пересувається по землі неможливо людиною,адже я чую все довкола,а почути голосу не можу,бачу кожну порошинку,а побачити світла не здатна,відчуваю кожний дотик,а відчути істину не маю змоги...
Прикріплення: 5967389.jpg(23Kb)
 
Noldor Дата: П'ятниця, 21.03.2008, 15:26 | Повідомлення # 6
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 10
Рейтинг:2
Статус: Offline
зачот specool pray hands hands hands
 
The_Tooth_Fairy Дата: Субота, 22.03.2008, 17:19 | Повідомлення # 7
Сама_по_собі
Підполковник
Група: Постійні відвідувачі
Повідомлень: 1067
Рейтинг:25
Статус: Offline
Хрусталька, Ну ту й молодець)
 
Хрусталька Дата: Субота, 12.04.2008, 20:12 | Повідомлення # 8
Генерал-лейтенант
Група: Друзі сайту
Повідомлень: 494
Рейтинг:19
Статус: Offline
cool

Додано (12.04.2008, 21:12)
---------------------------------------------
Невже ніхто не любить готичну поезію??

 
кУльчик Дата: Субота, 12.04.2008, 21:34 | Повідомлення # 9
Генерал-майор
Група: Користувачі
Повідомлень: 336
Рейтинг:9
Статус: Offline
Хрусталька, ти молодчинка!!!!...так файно віршики складаєш!!!!...я тож складаю віршики....!

BOO!!!
 
Хрусталька Дата: Неділя, 13.04.2008, 11:06 | Повідомлення # 10
Генерал-лейтенант
Група: Друзі сайту
Повідомлень: 494
Рейтинг:19
Статус: Offline
кУльчик, дякую,ну так опублікуй щось своє в цій темі,якщо маєш.
 
кУльчик Дата: Неділя, 13.04.2008, 21:27 | Повідомлення # 11
Генерал-майор
Група: Користувачі
Повідомлень: 336
Рейтинг:9
Статус: Offline
він правда коротенький але то пофіг!!!!

Почуття
ти бачиш заметіль?
ти відчуваєш холод?
між нами не любов, а біль,
і не коханий ти тепер,а ворог.
любов-не казка,не вірш,
любов не можна вбити,
як важко,важко на душі,
я так не можу жити,
між нами біль,між нами сльози,
між нами холод і морози.....


BOO!!!
 
Хрусталька Дата: Середа, 16.04.2008, 15:51 | Повідомлення # 12
Генерал-лейтенант
Група: Друзі сайту
Повідомлень: 494
Рейтинг:19
Статус: Offline
кУльчик, гарний
 
Liberty Дата: Середа, 30.04.2008, 10:48 | Повідомлення # 13
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 15
Рейтинг:2
Статус: Offline
це твої готичні вірші чи ж бо ти звідкись їх видерла
 
Хрусталька Дата: Середа, 30.04.2008, 14:05 | Повідомлення # 14
Генерал-лейтенант
Група: Друзі сайту
Повідомлень: 494
Рейтинг:19
Статус: Offline
Liberty, мої власні.
 
HysteriJA Дата: Четвер, 15.05.2008, 16:05 | Повідомлення # 15
інквізитор
Генерал-майор
Група: Модер форуму
Повідомлень: 180
Рейтинг:8
Статус: Offline
А от мої..мо не надто готичні, але..:

1.Л.я.л.Ь.к.а.
Картонові стінки коробки з під пива-
Останній твій прихисток, лялько моя,
Може дощ, може зібгана в жмутки води, сіра злива,
Знищить цупкість гофровану дому твого.

Липкий скотч рівно стягне всі шпари,
Мов стерильний бандаж покалічену плоть.
Шовком вій, в консистенціі легкої пари,
Ти до мене у сни із дитинства приходь.

Тихо плачу над латексом тіла.
Ти не плачеш, бо пластик твердий.
Прощавай, моя крихітко мила,
Don't disturb mе no more and forgive.

2.А що тобі в мені?
Я струм, заплутаний в дротах,
заплетений у металевий трос,
Й гойдається у мене на хребтах,
мов жертва інквізиції
поміж стовпами,
Хемінгуея сивий альбатрос,
колиханий солоними вітрами.

А що тобі в мені?
Мої рідкі сріблясті коси
плела у танцях звивистість мурен
збиваючи хвостом застиглий попіл
з очей пульсуючих медуз
як іноді бува
збива
самотній дух забутих циркових арен
із писків лютих дику непокору
ударом влучним батога
й кляне тяжку свою
роботу.
А що тобі в мені?
Ти-бог...
Я поросто жмуток кіс і дроту.

3.Крихка свобода вікон,
Туге сплетіння рами...
І штори,як повіки,
Ледь зрошені сльозами.
Тонка скляна прозорість,
Що ловить неосяжність,
Вночі п'є спрагло зорі,
А вдень, як сонце майже,
Розсіює проміння
В моїй сирій кімнаті,
Ілюзією вабить
Думки сумно-крислаті,
Пускаючи коріння
В мою хвору свідомість...
Хотілось трошки правди -
Лиш фальш одна натомість.


Панічний спокій...
 
КрішнА Дата: Четвер, 15.05.2008, 21:00 | Повідомлення # 16
Генерал-майор
Група: Адміни форуму
Повідомлень: 1004
Рейтинг:20
Статус: Offline
бугагага
дивлюсь на тіла і думку гадайу
йак часовий плин всіх вас розкаладйе
а за межею смерті нічого немайе
і кожен із вас марну надійу плекайе
усіх як одного вмить вас не стане
і довгоочікуваний час настане
бо марні ви надії плекали
те що вам дано було не цінували
і ваша від реальності втеча
із часовим плином ви всі в порожнечі
(с)Я


я обернулся смертью,разрушителем мира(с)Бхагават-Гита

Прикріплення: 0289434.jpg(125Kb)


Повідомлення відредагував Димитрик - Четвер, 15.05.2008, 21:15
 
HysteriJA Дата: П'ятниця, 16.05.2008, 12:03 | Повідомлення # 17
інквізитор
Генерал-майор
Група: Модер форуму
Повідомлень: 180
Рейтинг:8
Статус: Offline
А ідейка так нічого, ДімчеГ, я теж проповідую "нічого за межею немає")

Панічний спокій...
 
Хрусталька Дата: П'ятниця, 16.05.2008, 17:38 | Повідомлення # 18
Генерал-лейтенант
Група: Друзі сайту
Повідомлень: 494
Рейтинг:19
Статус: Offline
А тут я з вами не згідна,за межею новий світ і це багатьма доведено))
 
HysteriJA Дата: П'ятниця, 16.05.2008, 21:32 | Повідомлення # 19
інквізитор
Генерал-майор
Група: Модер форуму
Повідомлень: 180
Рейтинг:8
Статус: Offline
Quote (Хрусталька)
А тут я з вами не згідна,за межею новий світ і це багатьма доведено))

Хрусталько, саме головне, що плюралізм рулить, а радіально протилежні речі і явища (судження також) співіснують:))


Панічний спокій...
 
КрішнА Дата: П'ятниця, 16.05.2008, 23:01 | Повідомлення # 20
Генерал-майор
Група: Адміни форуму
Повідомлень: 1004
Рейтинг:20
Статус: Offline
Quote (Хрусталька)
А тут я з вами не згідна,за межею новий світ і це багатьма доведено))

посилання в студійу..ким коли і яким чином приведи весь науковий склад і країну з містом в якій це робили..а іудо-християнські брєдні церковників чи біблії тут не канають.


Повідомлення відредагував Димитрик - П'ятниця, 16.05.2008, 23:03
 
Іруля Дата: Вівторок, 17.06.2008, 14:02 | Повідомлення # 21
Генерал-майор
Група: VIP-персони
Повідомлень: 163
Рейтинг:9
Статус: Offline
“…І просурмив третій Ангел, і впала з неба зірка, ім`я якої Полин…”. Яка фігня! Спересердя луснула обкладинкою книги і жбурнула у віддалений куток кімнати. І хто придумав таке, ну чим же ж мені у майбутньому згодяться зазубрені тексти Біблії? Викладачка, стара дурепа, зі своїми лупастими окулярами, я їй це згадаю… “Ви мене ігноруєте, ви не відвідуєте лекції…”. Курва жидівська, нібито я маю час на її факані лекції. І взагалі, мене на них нудить. Ось візьму, прийду одного разу на її гробану лекцію, мене знову тошнитиме і наригаю тій курві просто на мармизу. Після такої думки, зошит у знервованих руках перетворюється на жалісливу шмату. О, моя убога уяво. Проте цієї уяви вистачає на те, щоб викинути цю купу застеплерених листків через вікно. Нехай голуби захоплюються біблійними віршами. На продовження дня встромляю у вуха стерео і починаю “насолоджуватись” якоюсь галімою музичкою. Від неї думки не жвавішають… Через деякий десяток хвилин згадую про небажане закінчення робочого дня. Зараз почнеться… Прийде тітка, знову тупі питання, знову ці дурні монологи.

* * *
В безмолвия полночный час
Я обниму твои колени
Никто здесь не увидит нас,
Лишь кем-то проклятые тени.

В безмолвия полночный час
Я обниму твои колени
Никто здесь не увидит нас,
Лишь кем-то проклятые тени.

Ты сам меня к себе призвал
Своим отчаянным желаньем
Улыбка для тебя – оскал.
Ты наслаждаешься страданьем.

Не плачь, ладони не лобзай,
Царём и богом не зови,
А просто тихо умирай
Рабом своей слепой любви!

Приникну к ложу твоему
Безмолвно мягкими губами
И тело нежно обниму
Своими бледными руками.

Я рядом, словно тень, стою,
Склоняюсь тихо к изголовью.
Я – тот, кто выпил кровь твою
И был последнею любовью

Не плачь, ладони не лобзай,
Царём и богом не зови,
А просто тихо умирай
Рабом своей слепой любви!

Не плачь, ладони не лобзай,
Царём и богом не зови,
А просто тихо умирай
Рабом своей святой любви!

Goth

Она бритвой образала волосы
И покрасила их в черный цвет.
На запястьях – кровавые полосы,
И дороги назад уже нет.
Вечный траур, тоска и распятия.
Нет улыбок на черных губах.
Эти дети играют в проклятия
И желают остаться во снах.

Ночь у них за богиню считается,
А за бога – кровавый закат.
Их так много по миру скитается –
Этих мрачных и бледных ребят.

Вечный траур, тоска и распятия.
Нет улыбок на черных губах.
Эти дети играют в проклятия
И желают остаться во снах.

Она дверь заперла в мир свой наглухо.
Может, демон за нею придет.
И обняв, он прошепчет ей на ухо:
«Спи спокойно, мой маленький гот»

Вечный траур, тоска и распятия.
Нет улыбок на черных губах.
Эти дети играют в проклятия
И желают остаться во снах.

* * *
Мы одиноки -
Слепые пророки
В мире, где солнце
Родит лишь ожоги.

В мире, где правда
Считается ядом,
И никому
Помогать здесь не надо.

Босиком на лезвиях ножей
Танцуй, танцуй, танцуй,
И боль свою
В алые уста целуй.

Здесь, где молчанье
Скрывает отчаянье,
Немые скитальцы
Скрывают боль в танце.

Морали, запреты,
Законы, заветы
Мёртвое эго
Укутают снегом.

Босиком на лезвиях ножей
Танцуй, танцуй, танцуй,
И боль свою
В алые уста целуй.

 
West Дата: Середа, 18.06.2008, 16:02 | Повідомлення # 22
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 12
Рейтинг:1
Статус: Offline
я то почитав і сфігів якшо чесно....
тут все в чорному, близьке до смерті.....як так можна жити??
подумайте про шось позитивне, я розумію шо вірші готичні, я розумію шо ви готи і все таке, але скажіть будь ласка в чому тут прикол?
вас пре негативна енергія чи як? роздупліть мене не грамотного!


STFU!!!!
 
КрішнА Дата: Неділя, 22.06.2008, 19:58 | Повідомлення # 23
Група: Видалені





Quote (West)
я то почитав і сфігів якшо чесно.... тут все в чорному, близьке до смерті.....як так можна жити?? подумайте про шось позитивне, я розумію шо вірші готичні, я розумію шо ви готи і все таке, але скажіть будь ласка в чому тут прикол? вас пре негативна енергія ч

роздупляю люди страждають депресією і соціофобією))енто канечно їхні проблеми але для чого це в Готику тицяти ..якщо до Готики як молодіжної субкультури це має таке відношення як йа до імператорського трону в Китаї)))
 
CorpseBride Дата: Середа, 23.07.2008, 22:17 | Повідомлення # 24
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 15
Рейтинг:3
Статус: Offline
А мені можна? Можливо, не такы готичны, як вашы, але зацыныть, будь-ласка^_^

Жовта троянда
Подарував мені троянду жовту:
Суху, нещасну, спраглу і сумну.
Вона здавалася так схожою на мене...
Ти повернувся і лишив мене одну.
Троянду жовту слізьми омивала,
Я так хотіла, щоб пожила ще!
Вона ж не слухала мене, не відживала,
Могла, та не бажала розростись кущем.
Троянда не цвіла, хоч я допомагала
Знайти їй сенс нікчемного життя.
Вона не бачила його. І я не помічала...
Я мріяла лише про твоє каяття.
Я так хотіла вірити, що ти ще пошкодуєш
І про троянду жовту, як про розлуку цю.
Але я бачила: живий букет купуєш
Із лілій, гладіолусів, тюльпанів, чебрецю.
Я знала, що ці квіточки красиві не для мене,
Бо гідна я лише сухих троянд, мертвих.
І я готова була собі порізать вени -
Так не хотілось жити між цих страждань людських...
І я взяла троянду, знайшла я лезо гостре,
Обмила квітці своїй я кров'ю пелюстки:
Перетворилась жовта троянда на червону
І випустила нові зелені два листки.
(хеппі-енд smile )

Голос твой
Мрак. Отчаянье. И ложь.
В темноте один идешь.
Я во след тебе смотрю,
Понимаю, что люблю.
Звук твоих шагов и злость.
Будто в серце ржавый гвоздь.
Хоть в твоей душе мороз,
На щеке моей нет слёз.
Сила. Мужество. Но боль.
И на раны сыплют соль.
Не забыть тебя (сейчас)...
От часу не легче час.
Понимания мне нет.
Но все эти слухи - бред!
Ты не веришь мне, конечно...
Кто я? А она безгрешна!
Трудно слово молвить. Страх.
Ненависть в твоих глазах.
В горле будто бы комок...
Наши чувства - под замок!
Да, забавно. Смех сквозь слёзы.
НАШИ чувства - это грёзы.
Просто детские мечты,
Где меня полюбишь ты.
Снова грусть. Тоска больная.
Кто? Любовь? А кто такая?
Я не верю. Звук пустой.
Кто "помог" мне? Голос твой!

 
HysteriJA Дата: Середа, 23.07.2008, 22:43 | Повідомлення # 25
інквізитор
Генерал-майор
Група: Модер форуму
Повідомлень: 180
Рейтинг:8
Статус: Offline
Іруля, Я теж люблю Otto Dix))

Панічний спокій...
 
Форум » Субкультури! Стилі та напрямки в житті і та музиці :) » Готика » Готичні вірші
Сторінка 1 з 11
Пошук: